укр       рус
Авторiв: 415, творiв: 44155, mp3: 334  
Архівні розділи: АВТОРИ (Персоналії) |  Дати |  Україномовний текстовий архiв |  Російськомовний текстовий архів |  Золотий поетичний фонд |  Аудiоархiв АП (укр+рос) |  Золотий аудiофонд АП |  Дискографiя АП |  Книги поетiв |  Клуби АП України |  Лiтоб'єднання України |  Лiт. газета ресурсу
пошук
вхiд для авторiв       логін:
пароль:  
Про ресурс poezia.org |  Новини редколегiї ресурсу |  Загальний архiв новин |  Новим авторам |  Редколегiя, контакти |  Потрiбно |  Подяки за допомогу та співробітництво
Пізнавальні та різноманітні корисні розділи: Аналiтика жанру |  Цікаві посилання |  Конкурси (лiтпремiї) |  Фестивалi АП та поезiї |  Літературна періодика |  Книга гостей ресурсу |  Найцiкавiшi проекти |  Афіша концертів (виступів) |  Iронiчнi картинки |  Цікавинки і новини звідусіль |  Кнопки (банери) ресурсу

Опубліковано: 2007.06.14
Роздрукувати твір

Вiкторiя Тищенко

ПЕСНЯ ТРУБАДУРЫ

Щелкоперы и возвеличенные во литературе,
ничтожные черви в миру,
вспомните обо мне, несчастной трубадуре,
когда я умру.

Вспомните, что была я отмечена божией искрою,
русым золотом разбежавшейся по волосам,
и что слишком бабистой и голосистой
(в смысле голой и громкой) приходила я к вам.

Вы улыбались. Вы слюной истекали от зависти.
Только мне опостылела ваша бездарная рать.
Я спускалась в подвалы – и сердце свое в окровавленной завязи
всем голодным и сирым давала в горячих ладонях держать.

Перошелковые, найдите десять отличий:
вы гремели, мой голос обычною правдой звенел.
Но звучание новое – это еще не величие
и метафора меткая – это еще не предел.

Нужно быть… Впрочем, нужно ли? Мои безнадежные опусы,
а не ваши на все пуговицы застегнутые стихи
любят люди. И становятся, словно ангелы розовые,
в мои строки свои отпуская грехи.

Легким перышком свечки, тьму подпортившим в комнате,
я по миру пойду, свою не теряя суму.
Сочинители благородные, помяните меня, вспомните,
когда я умру.

И не то, чтобы смерть моя будет чем-то особенным:
вы прочтете о ней в двух словах на страницах изданий больших.
О, мои стихопряды, вы – трупы на ногах полусогнутых.
Умереть в вашем мире – это значит однажды ожить.

2002
© Вiкторiя Тищенко
Текст вивірено і опубліковано автором

Всі права застережені, твір охороняється Законом України „Про авторське право і суміжні права”

Написати відгук в книгу гостей автора


Опублiкованi матерiали призначенi для популяризацiї жанру поезiї та авторської пiснi.
У випадку виникнення Вашого бажання копiювати цi матерiали з серверу „ПОЕЗIЯ ТА АВТОРСЬКА ПIСНЯ УКРАЇНИ” з метою рiзноманiтних видiв подальшого тиражування, публiкацiй чи публiчного озвучування аудiофайлiв прохання не забувати погоджувати всi правовi та iншi питання з авторами матерiалiв. Правила ввiчливостi та коректностi передбачають також посилання на джерело, з якого беруться матерiали.

Концепцiя Микола Кротенко Програмування Tebenko.com |  IT Martynuk.com
2003-2024 © Poezia.ORG

«Поезія та авторська пісня України» — Інтернет-ресурс для тих, хто відчуває внутрішню потребу у власному духовному вдосконаленні