у магічній точці старого майдану
всі лінії що відступають з кутків
будівлі міської ради
ведуть до однієї точки
мого перебування у просторі
бачу з найкращого ракурсу місто
мої очі вражає нахилена людина
в двоточковій перспективі
у вікні другого поверху це жінка
виразне видіння її міцної статури
добре видимі орієнтири її
контурів тіла та опущеної голови
легка і комфортна глибина її плеч
перевів погляд праворуч будівлі
спостерігаю зменшення ракурсу
у глибині прямої вулиці до річки
нерівномірне звуження простору
не зовсім рівні перспективи будівль
проте виділяється своїми ярусами
неправильний будинок культури
з сімома класичними колонами
з глибокими карнізами під дахом
чорні іномарки на швидких колесах
вони немов плавають по дорозі
на парадному вході виразні двері
багато тіней майже ескізних фігур
це відвідувачі шахового клубу
він захаращений на кутку вулиці  
раптом переді мною люди ідуть
до магічної точки майдану
вони сходяться це три світлі фігури
згодом вони розходяться
перехожі  викрикують мені "геть!!!"
знову перетинаються переді мною
зупиняються близько зі мною
я впізнаю брутальних друзів
з татуюваннями візерунків на руках
з схибленою уявою про фантазії
про своє тіло та з легкими стосунками
трохи відвожу погляд ліворуч
від міської ради і тут контрастно
вимальовується структура
двориків та кварталів міста
далі в глибину вулиці бачу
на зеленій площині клумб
розмістився музей часів і просторів
з реквізитними виокремленими
вікнами балконами карнізами
срібними прямокутниками вікон
розвернув свій погляд вздовж руху
в протилежному напрямку вулиці
на краю бачу виразні масивні двері
впадають в очі блискучі
порцелянові кути бібліотеки
дитячої книги здається тривожно
випрямляю свою шию
концентрую свою увагу
за лінією горизонту там м'яка
перспектива культової споруди
візерунчастий храм Спасителя
неподалік сяють золочені бані
кафедрального собору
з вражаючими виступами
поряд височіє новітня церква
з ажурними текстурами дахів
відчуваю себе примарою
в інстальованому місті
шукаю очима в насиченій живій
композиції сірих багатоповерхівок
правдоподібну освітлену капличку
бачу над нею блакитну шаль хмаринки
і тут глянцеві вікна каплички
напружують мій гарний настрій
бачу висить декоративна пектораль
на ній бачу живописні скульптури
з історією майбутнього буття світу
спраглий кріпак спить на мішках
що упаковані піском страху
тріснуті стіни вічних фасадів
здичавіли після ворожих нападів
вибиті віщі очі виразних вікон
від шалених прильотів осколків
балістичних ракет з півночі
наївна тінь в припадках титана
різко пішла на жахливий таран
з трампліном і впала на дах
набат машин під жаром ліхтарів
залізний град впав на дно річки
поцілили в паб квіток дітлахів
палких мрійників приватних касирів
рознесли замок з палацом знахарів
покоцані іномарки під парканом
чую плач жінок і спалах криків
рухаюсь до протилежного
в самому собі аби зрозуміти
табу випадкової смерті
наводжу прості контури
з живого сенсу буття
блок  шпарких прикростей
зустрічі зі смертю сина
в розваленій будівлі
затінення свідомості
небачення часу ніч
в блідих кольорах
навколишнього світу
стирається пам'ять
про скалічене минуле
зламана перспектива
намагаюсь почути себе
немає вираженого ритму
в рухах ніг і рук оніміння
не відчуваю спритність
міцного тулуба
скуті навіть лінії кутів
дій кінцівок нечіткі
сиве волосся встало
дибки від втрат
викривлені кути
зломані капітальні будівлі
неясні контури гармидеру
подих турбує різані обличчя
криваві шрами на обличчі
випалені заполіровані очі
сірою каламуттю диму
розслаблені щоки
приховуть пережиті жахи
незбалансований настрій
суворий вигляд шоку
гіркота у роті
переконує відчуття
зміщені баланси тіла
до болю в кістках
зникли випуклі вигини
м'язів грудей та ніг
живіт втратив вагу
неправдоподібний прес
зміщений центр ваги
згиненої фігури до низу
втратив швидкість реакції
в думках зникли надії
елегантні кроки ходи смерті
сутула статура  падає
від ударної хвилі
переді мною
боляче переживаю
чергову халепу руйнувань
з вірою в нове майбутнє
і це в мені святе сяйво
тепер переосмислюю себе в собі
бо отримав досвід руху крізь війну
крізь втрачене самовідродження
отримав пустку-руїну у свідомості
війна перевантажила власну душу
із частковою втратою
рідних мені емоцій
із частковим знищенням
рідної пам'яті
тому наразі дуже розлючений
нальотами чужинців на Лиман
я відчув на власній шкірі рабство
долаючи стародавні права
на повеління рабами
ці чужинці узаконили
примусове рабство
впровадили насильницьку дискримінацію
а тим часом моє пряме
відношення до влади
посилило вибіркове право
а це є пастка бо назріває бунт
і некероване невдоволення
вражає як пристосувались
до реалій війни маленькі діти
велике потрясіння свідомості
зруйновані ідоли гноблення
спраглі душі шукають альтернативу
на все довкілля поневолення
війна це жертвоприношення
навертають чужих демонів
до привілеїв та інтересів
до величі предків краю
без ініціативи громади
без власності незалежних війтів
вразливе бажання до знищення
веде до ролі підлеглості
заради життя громад
в майбутній домінації
чужинців в окупації
місто занедбане війною
я застряг у болоті набережної
де знайшов трьох свіжих мерців
які загинули тілом
але тримаються духом