укр       рус
Авторiв: 415, творiв: 44192, mp3: 334  
Архівні розділи: АВТОРИ (Персоналії) |  Дати |  Україномовний текстовий архiв |  Російськомовний текстовий архів |  Золотий поетичний фонд |  Аудiоархiв АП (укр+рос) |  Золотий аудiофонд АП |  Дискографiя АП |  Книги поетiв |  Клуби АП України |  Лiтоб'єднання України |  Лiт. газета ресурсу
пошук
вхiд для авторiв       логін:
пароль:  
Про ресурс poezia.org |  Новини редколегiї ресурсу |  Загальний архiв новин |  Новим авторам |  Редколегiя, контакти |  Потрiбно |  Подяки за допомогу та співробітництво
Пізнавальні та різноманітні корисні розділи: Аналiтика жанру |  Цікаві посилання |  Конкурси (лiтпремiї) |  Фестивалi АП та поезiї |  Літературна періодика |  Книга гостей ресурсу |  Найцiкавiшi проекти |  Афіша концертів (виступів) |  Iронiчнi картинки |  Цікавинки і новини звідусіль |  Кнопки (банери) ресурсу

Опубліковано: 2020.08.29
Роздрукувати твір

Владимир Белозерский

С августовской сиранички

Обычная стена кирпичная,
на ней распахнуто окно
и льётся страстное каприччио
в ночной проулок обезличенный,
бушуя ветреным вином.

Сквозь повседневное, привычное
несет вибрации смычок.
И я, не помня о приличиях,
вбираю звуки мелодичные -
в сачок изловленный сверчок.

/

Синеют глаза с поволокой,
смущённо опущены веки.
Ты робко глядишь издалёка,
из тайны забытого века.

Нарядный жемчужный кокошник
короной над русой косою.
И был неизвестный художник
твоей очарован красою.

Улыбка алеющей розой
и взгляд, преисполненный ласки.
Такой поэтический образ
навеки запомнили краски.

В картине ли есть подоплёка?
Но сердце в груди встрепенулось!
Зачем ты пришла издалёка,
напомнила нежную юность?

/

Внезапный приступ слепоты,
к сердцам подкравшийся лукаво.
Зачем я ей дарю цветы,
зачем её лицо ласкаю?

За розоватой пеленой
не видно цель, куда приду я?
Нет, не она предо мной,
а только то, что сам придумал.

Я словно слеп, но в мираже
близки друг другу две печали.
И, обо всем забыв, уже
она в игре мне отвечает.

Моё седьмое небо - ты,
но сердце разрывает болью
внезапный приступ слепоты,
оплошно названный любовью.

/

"A mnie jest szkoda lata..."
Andrzej Bogucki

Янтарный лист блеснул на иве -
гляди-ка, осени начало!
А я по-прежнему наивен -
хочу, чтоб лето не кончалось.

Тепло от солнечной улыбки,
но хрипло вороны речуют
и, словно золотые рыбки,
волнуют листья гладь речную.

/

Неба не видно за стаями птичьими,
Стрелки часов схожи с крыльями мельницы…
Также всё было во время античное,
Вряд ли что осенью этой изменится.

Солнце, как прежде, взойдёт на востоке
В небо России фиалково-синее,
Лишь леденеющий лист в водостоке
Просит: «Спаси меня!»,
Плачет: «Спаси меня!»
Сирый листок, не имеющий имени,
Просит: «Спаси меня!»,
Плачет: «Спаси меня!».

2020
Munchen
© Владимир Белозерский
Текст вивірено і опубліковано автором

Всі права застережені, твір охороняється Законом України „Про авторське право і суміжні права”

Написати відгук в книгу гостей автора


Опублiкованi матерiали призначенi для популяризацiї жанру поезiї та авторської пiснi.
У випадку виникнення Вашого бажання копiювати цi матерiали з серверу „ПОЕЗIЯ ТА АВТОРСЬКА ПIСНЯ УКРАЇНИ” з метою рiзноманiтних видiв подальшого тиражування, публiкацiй чи публiчного озвучування аудiофайлiв прохання не забувати погоджувати всi правовi та iншi питання з авторами матерiалiв. Правила ввiчливостi та коректностi передбачають також посилання на джерело, з якого беруться матерiали.

Концепцiя Микола Кротенко Програмування Tebenko.com |  IT Martynuk.com
2003-2024 © Poezia.ORG

«Поезія та авторська пісня України» — Інтернет-ресурс для тих, хто відчуває внутрішню потребу у власному духовному вдосконаленні