укр       рус
Авторiв: 415, творiв: 44157, mp3: 334  
Архівні розділи: АВТОРИ (Персоналії) |  Дати |  Україномовний текстовий архiв |  Російськомовний текстовий архів |  Золотий поетичний фонд |  Аудiоархiв АП (укр+рос) |  Золотий аудiофонд АП |  Дискографiя АП |  Книги поетiв |  Клуби АП України |  Лiтоб'єднання України |  Лiт. газета ресурсу
пошук
вхiд для авторiв       логін:
пароль:  
Про ресурс poezia.org |  Новини редколегiї ресурсу |  Загальний архiв новин |  Новим авторам |  Редколегiя, контакти |  Потрiбно |  Подяки за допомогу та співробітництво
Пізнавальні та різноманітні корисні розділи: Аналiтика жанру |  Цікаві посилання |  Конкурси (лiтпремiї) |  Фестивалi АП та поезiї |  Літературна періодика |  Книга гостей ресурсу |  Найцiкавiшi проекти |  Афіша концертів (виступів) |  Iронiчнi картинки |  Цікавинки і новини звідусіль |  Кнопки (банери) ресурсу

Опубліковано: 2018.09.08
Роздрукувати твір

В'ячеслав Рассипаєв

МХ-277

Цвёл виноград не зря:
теперь сирень плодоносит.
Да… ведь как раз такого
расклада я и просил.
С неба фотонный разряд
сжигает последний тросик
связи моей с толковым
видом земной оси.

Вкладываешься весь. Думаешь, будто в дело.
Дело тебя предаёт – живенько и всецело.
Где-то уже не на лавке, а в мягком кресле Тимур,
по голенький свой «Айдар» амбициозен и хмур,
велит подмывать надкрылки оводу и осе –
чтоб не тянуло в автосалон, а чтоб подыхал, как все.
Но – легче лежать, ничего не копая:
где дивиденды от мнимого пая?
Не позволяют. Трудись, как Сизиф, –
Квакин поддакнул Тимуру, съязвив.

Что смаковать – цветки винограда
или плоды сирени?
Перетасовывать части тела
долго мне будет хирург?
Скоро ли глаз и ноздрей тетрада,
обзор шоферюгам вспенив,
жахнет хмельно и половозрело:
ёк! – и нет шоферюг?..

Мне ничего не положено – пора бы котомку с грушами
Пульхерии Полиэктовны уронить под трамвай.
Случайно. Типа случайно. Тем самым урезав слушанье
непрошеных лекций про каждую парную тварь.
Мудохайтесь сами, дражайший Тимур Аркадьевич!
Я знаю всё. Не за красных теперь вы скачете.
За национал-буржуев рады бы покуражиться, постреляв…
Так вот: от каждой старухи – извольте. Всё! Никаких халяв.

2018
© В'ячеслав Рассипаєв
Текст вивірено і опубліковано автором

Всі права застережені, твір охороняється Законом України „Про авторське право і суміжні права”

Написати відгук в книгу гостей автора


Опублiкованi матерiали призначенi для популяризацiї жанру поезiї та авторської пiснi.
У випадку виникнення Вашого бажання копiювати цi матерiали з серверу „ПОЕЗIЯ ТА АВТОРСЬКА ПIСНЯ УКРАЇНИ” з метою рiзноманiтних видiв подальшого тиражування, публiкацiй чи публiчного озвучування аудiофайлiв прохання не забувати погоджувати всi правовi та iншi питання з авторами матерiалiв. Правила ввiчливостi та коректностi передбачають також посилання на джерело, з якого беруться матерiали.

Концепцiя Микола Кротенко Програмування Tebenko.com |  IT Martynuk.com
2003-2024 © Poezia.ORG

«Поезія та авторська пісня України» — Інтернет-ресурс для тих, хто відчуває внутрішню потребу у власному духовному вдосконаленні