укр       рус
Авторiв: 415, творiв: 44153, mp3: 334  
Архівні розділи: АВТОРИ (Персоналії) |  Дати |  Україномовний текстовий архiв |  Російськомовний текстовий архів |  Золотий поетичний фонд |  Аудiоархiв АП (укр+рос) |  Золотий аудiофонд АП |  Дискографiя АП |  Книги поетiв |  Клуби АП України |  Лiтоб'єднання України |  Лiт. газета ресурсу
пошук
вхiд для авторiв       логін:
пароль:  
Про ресурс poezia.org |  Новини редколегiї ресурсу |  Загальний архiв новин |  Новим авторам |  Редколегiя, контакти |  Потрiбно |  Подяки за допомогу та співробітництво
Пізнавальні та різноманітні корисні розділи: Аналiтика жанру |  Цікаві посилання |  Конкурси (лiтпремiї) |  Фестивалi АП та поезiї |  Літературна періодика |  Книга гостей ресурсу |  Найцiкавiшi проекти |  Афіша концертів (виступів) |  Iронiчнi картинки |  Цікавинки і новини звідусіль |  Кнопки (банери) ресурсу

Опубліковано: 2018.07.02
Роздрукувати твір

Олександр Афонін

***

До сорокаріччя сина Андрія

Роки, роки... Біжучі, швидкоплинні...
Один за одним — так стікає вік.
Не віриться, синочку, що це нині
З народження твій сороковий рік.
Були часи, хоч дуже і далекі,
Однак назавжди пам'ятні часи,
Коли тебе малого, як лелека,
У згортку на руках я ще носив.
І перший крик, й непевні перші кроки,
І щеплення, й болячки всі твої,
Твій дитсадок, твої шкільні уроки —
Все, як зарубки, в пам'яті моїй.
Роки промчали, мов одна година...
Сказали б, не повірив я повік,
Що ти, мій син, доросла вже людина,
Статечний вчений, мудрий чоловік.
Чому я можу ще тебе навчити?
Ти знаєш значно більше вже, ніж я,
Як у новому цьому світі жити...
Бо вже відбувсь, як і твоя сім'я.
Он і синок тебе наздоганяє,
Сашко Афонін, наш рідненький внук.
Він теж уже чимало всього знає,
Хоч не сягнув вершин твоїх наук.
Це головне. І що ж тобі бажати?
У роздумах сьогодні, чесно, я.
Давай таке: щоб мав, що хочеш мати,
Бажає мама й разом з нею я.
І не хвилюйся за свої сивини,
Вони тобі лиш додають краси.
Повір мені, тебе чекають, сину,
Щасливі ще, красиві ще часи.
Попереду в тебе ще так багато
Подій нових й таких, що вже були...
А ще бажаю, щоби мама й тато
З тобою поруч довго ще ішли.

2018
© Олександр Афонін
Текст вивірено і опубліковано автором

Всі права застережені, твір охороняється Законом України „Про авторське право і суміжні права”

Написати відгук в книгу гостей автора


Опублiкованi матерiали призначенi для популяризацiї жанру поезiї та авторської пiснi.
У випадку виникнення Вашого бажання копiювати цi матерiали з серверу „ПОЕЗIЯ ТА АВТОРСЬКА ПIСНЯ УКРАЇНИ” з метою рiзноманiтних видiв подальшого тиражування, публiкацiй чи публiчного озвучування аудiофайлiв прохання не забувати погоджувати всi правовi та iншi питання з авторами матерiалiв. Правила ввiчливостi та коректностi передбачають також посилання на джерело, з якого беруться матерiали.

Концепцiя Микола Кротенко Програмування Tebenko.com |  IT Martynuk.com
2003-2024 © Poezia.ORG

«Поезія та авторська пісня України» — Інтернет-ресурс для тих, хто відчуває внутрішню потребу у власному духовному вдосконаленні