Шоста година ранку.
Травень.
Трава.
Прозоро.
І ніби сіль на ранку,
Сховані в Сонці зорі.

В космосі смерть розлита.
В Бога ж немає смерті.
В ниві зернина жита –
Начебто лист в конверті –
Жде, щоби вийти знову,
Колосом щоб воскреснуть
В Божій земній любові
На шляху перехреснім.

Смерті великі очі –
Як у бджоли чи мухи.
Можем те, що не хочем...
Тайно бажаєм муки.

Правда знаходить голос.
Кривда знаходить запах.
Спереду голод, холод
І передсмертні храпи.

Тут склобетон, скловата...
Тіла гаряча глина,
Душу в яку сховати
Хочеться пуповинно.

Ночі третя година.
Крильми говорять круки...

Доки я ще людина,
Дай мені, Боже, руку.

20 трав. 16.