укр       рус
Авторiв: 415, творiв: 44153, mp3: 334  
Архівні розділи: АВТОРИ (Персоналії) |  Дати |  Україномовний текстовий архiв |  Російськомовний текстовий архів |  Золотий поетичний фонд |  Аудiоархiв АП (укр+рос) |  Золотий аудiофонд АП |  Дискографiя АП |  Книги поетiв |  Клуби АП України |  Лiтоб'єднання України |  Лiт. газета ресурсу
пошук
вхiд для авторiв       логін:
пароль:  
Про ресурс poezia.org |  Новини редколегiї ресурсу |  Загальний архiв новин |  Новим авторам |  Редколегiя, контакти |  Потрiбно |  Подяки за допомогу та співробітництво
Пізнавальні та різноманітні корисні розділи: Аналiтика жанру |  Цікаві посилання |  Конкурси (лiтпремiї) |  Фестивалi АП та поезiї |  Літературна періодика |  Книга гостей ресурсу |  Найцiкавiшi проекти |  Афіша концертів (виступів) |  Iронiчнi картинки |  Цікавинки і новини звідусіль |  Кнопки (банери) ресурсу

Опубліковано: 2007.02.14
Роздрукувати твір

Вiкторiя Тищенко

ЭТОТ ПРЕСНЫЙ, НА СОЛНЦЕ ПОДТАЯВШИЙ СНЕГ

Каждый входящий сюда (каждый вхожий
в нашу контору) или случайный,
                                     никому неизвестный еще человек
с сапог, с ремешков из прессованной кожи
стряхивает свежевыпавший снег.

А потом, чертыхаясь, словно на грыжу,
давшую знать о себе еще, может быть, в  ноябре,
смотрит, как снег превращается в мутную жижу
на драгоценном конторском ковре.

Снег на деревьях…
           Забудь нынче снег на ботинках и спутанных прядях.
По утрам, между трасс обезлюдевших, он
(снег на ветках) и справа и слева и сзади
нависает как поролон.

Словно маленьких мойщиков стекол оравы
разом высыпали из темноты
на проезжую часть. Испугались облавы
и мочалки свои побросали в кусты.

И свисает он мыльною пеной. И на изломе,
как разноцветный, лучами расцвеченный ком
тает маленький шарик… Нет, это мальчишка бездомный
тает, маленький шарик в пестром потоке живом.

Вот он весь, вот ссадина (видно с кем-то он не поладил).
Посмотри! Лет двадцать назад
мне, девчонке корпящей над школьной тетрадью,
был бы он друг или брат.

И за дерзость свою, и за живость
был бы он поводырь
                     в мире, так не похожем на детские сны.
А сейчас, если б все в моей жизни иначе сложилось,
был бы мне сын.

(Мы спустились с пригорка,
                    он бросил снежком,
                               шерстяной и смеющийся ком).

Мы спустились с пригорка, возможно, на санках
и, рукой зачерпнув, запрятанной в мех
рукавицы, сказал он: «Он сладкий как сахар,
этот пресный, на солнце подтаявший снег».

1997
© Вiкторiя Тищенко
Текст вивірено і опубліковано автором

Всі права застережені, твір охороняється Законом України „Про авторське право і суміжні права”

Написати відгук в книгу гостей автора


Опублiкованi матерiали призначенi для популяризацiї жанру поезiї та авторської пiснi.
У випадку виникнення Вашого бажання копiювати цi матерiали з серверу „ПОЕЗIЯ ТА АВТОРСЬКА ПIСНЯ УКРАЇНИ” з метою рiзноманiтних видiв подальшого тиражування, публiкацiй чи публiчного озвучування аудiофайлiв прохання не забувати погоджувати всi правовi та iншi питання з авторами матерiалiв. Правила ввiчливостi та коректностi передбачають також посилання на джерело, з якого беруться матерiали.

Концепцiя Микола Кротенко Програмування Tebenko.com |  IT Martynuk.com
2003-2024 © Poezia.ORG

«Поезія та авторська пісня України» — Інтернет-ресурс для тих, хто відчуває внутрішню потребу у власному духовному вдосконаленні