укр       рус
Авторiв: 415, творiв: 44153, mp3: 334  
Архівні розділи: АВТОРИ (Персоналії) |  Дати |  Україномовний текстовий архiв |  Російськомовний текстовий архів |  Золотий поетичний фонд |  Аудiоархiв АП (укр+рос) |  Золотий аудiофонд АП |  Дискографiя АП |  Книги поетiв |  Клуби АП України |  Лiтоб'єднання України |  Лiт. газета ресурсу
пошук
вхiд для авторiв       логін:
пароль:  
Про ресурс poezia.org |  Новини редколегiї ресурсу |  Загальний архiв новин |  Новим авторам |  Редколегiя, контакти |  Потрiбно |  Подяки за допомогу та співробітництво
Пізнавальні та різноманітні корисні розділи: Аналiтика жанру |  Цікаві посилання |  Конкурси (лiтпремiї) |  Фестивалi АП та поезiї |  Літературна періодика |  Книга гостей ресурсу |  Найцiкавiшi проекти |  Афіша концертів (виступів) |  Iронiчнi картинки |  Цікавинки і новини звідусіль |  Кнопки (банери) ресурсу

Опубліковано: 2012.11.14
Роздрукувати твір

Андрій Соболєв

По дороге в Краков и обратно.

Не отдых туризм, а работа,
Присмотришься если кругом.
Роятся вопросы без счета,
Едва свой покинешь дом.

Вот польский кордон за спиною,
В селе неизвестном стою
Знакомлюсь с чужой стороною,
Вопросы себе задаю.

Скажи, по какому зову,
Какой ими движет мотив?
Ландшафт их организован,
Ухожен их быт и красив.

Как вышло -  стоят костелы,
Не ведал их ксендз Соловков?
Мы тоже ведь не новоселы,
Но старых не густо крестов.

Что их заставляет лужайку
Подстричь перед домом своим?
А мы, если носим фуфайку,
То в этой фуфайке и спим.

Не все у нас свиноподобны,
Неряхи не все и бичи.
Но даже на месте, на лобном
Краснеют у нас кирпичи.

В автобус  нас вновь приглашают,
Мы мчим по своей полосе.
Вот город, который все знают
У нас, по его колбасе.

Тут с замка, где жили вельможи,
Вислы видны берега.
И нам чем гордиться есть тоже,
Одни чего стоят снега.

Что стоят дороги наши,
Не вспаханные поля?
Мне скажут: Неправда, пашут!
Но чья это нынче земля?

И мы старину спасали,
Не меньше у нас старины.
И в войнах мы побеждали,
На пользу и их страны.

Свои города возводили,
История нами горда.
Мы ихнего меньше пожили,
Моложе у нас города.

Но центр  городов одинаков,
У нас, обойди всю страну.
А тут так уютен Краков,
Нами спасенный в войну.

Тот город старинный снимаю,
И слушаю гида рассказ.
И, кажется, я понимаю,
Не так почему все у нас.

По Польше автобус наш мчится,
Я понял, поляком не став.
Учиться учиться, учиться!
О Боже, как Ленин был прав.

21.10.2012

2012
Краков
© Андрій Соболєв
Текст вивірено і опубліковано автором

Всі права застережені, твір охороняється Законом України „Про авторське право і суміжні права”

Написати відгук в книгу гостей автора


Опублiкованi матерiали призначенi для популяризацiї жанру поезiї та авторської пiснi.
У випадку виникнення Вашого бажання копiювати цi матерiали з серверу „ПОЕЗIЯ ТА АВТОРСЬКА ПIСНЯ УКРАЇНИ” з метою рiзноманiтних видiв подальшого тиражування, публiкацiй чи публiчного озвучування аудiофайлiв прохання не забувати погоджувати всi правовi та iншi питання з авторами матерiалiв. Правила ввiчливостi та коректностi передбачають також посилання на джерело, з якого беруться матерiали.

Концепцiя Микола Кротенко Програмування Tebenko.com |  IT Martynuk.com
2003-2024 © Poezia.ORG

«Поезія та авторська пісня України» — Інтернет-ресурс для тих, хто відчуває внутрішню потребу у власному духовному вдосконаленні