укр       рус
Авторiв: 415, творiв: 44153, mp3: 334  
Архівні розділи: АВТОРИ (Персоналії) |  Дати |  Україномовний текстовий архiв |  Російськомовний текстовий архів |  Золотий поетичний фонд |  Аудiоархiв АП (укр+рос) |  Золотий аудiофонд АП |  Дискографiя АП |  Книги поетiв |  Клуби АП України |  Лiтоб'єднання України |  Лiт. газета ресурсу
пошук
вхiд для авторiв       логін:
пароль:  
Про ресурс poezia.org |  Новини редколегiї ресурсу |  Загальний архiв новин |  Новим авторам |  Редколегiя, контакти |  Потрiбно |  Подяки за допомогу та співробітництво
Пізнавальні та різноманітні корисні розділи: Аналiтика жанру |  Цікаві посилання |  Конкурси (лiтпремiї) |  Фестивалi АП та поезiї |  Літературна періодика |  Книга гостей ресурсу |  Найцiкавiшi проекти |  Афіша концертів (виступів) |  Iронiчнi картинки |  Цікавинки і новини звідусіль |  Кнопки (банери) ресурсу

Опубліковано: 2012.08.31
Роздрукувати твір

В'ячеслав Рассипаєв

МП-856

И был сентябрь. И было мне тринадцать,
и сквозь густой туман индоктринаций
бесфюзеляжный луч творил процесс
охоткой в триста тысяч км/с.
Как делаются дети – я не ведал;
оно мне и сейчас – как зайцу клюв.
Я дал зарок, что световой торпедой
любую стену плача проколю.

Шло время. Вместо крыльев рос животик.
«Да ну! Он до сих пор авто не водит?» –
сворачиваясь в глупый полый шар,
средь поля колокольчик вопрошал.
«Увы, – вздыхал рассев гусиных таволг, –
у нас не та страна, хоть нам-то что?
Нам лишь бы тёплых дождиков хватало,
когда пространство ржи желтым-желто!»

И вот под какофонию мазурок
луч света превращается в окурок.
И сам я не от избранных причуд
встаю – хоть в семь, хоть в десять – и кряхчу.
В прихожей – рыжий, под комодом – чёрный,
в мозгах – мадагаскарский таракан,
а с ними по дороге беззаторной
вести машину – юность коротка.

Что всё течёт, меняясь с громким треском,
я знал: вон додекаэдр стал отрезком,
вон пастор – несмотря на то, что свят,
решил произвести тигровых львят.
Но чтобы друг – машинку – из-под носа –
скорей свинец я представлял как газ.

…И было мне все триста. И Спиноза
с портрета признавал свой полный пас.

2012
© В'ячеслав Рассипаєв
Текст вивірено і опубліковано автором

Всі права застережені, твір охороняється Законом України „Про авторське право і суміжні права”

Написати відгук в книгу гостей автора


Опублiкованi матерiали призначенi для популяризацiї жанру поезiї та авторської пiснi.
У випадку виникнення Вашого бажання копiювати цi матерiали з серверу „ПОЕЗIЯ ТА АВТОРСЬКА ПIСНЯ УКРАЇНИ” з метою рiзноманiтних видiв подальшого тиражування, публiкацiй чи публiчного озвучування аудiофайлiв прохання не забувати погоджувати всi правовi та iншi питання з авторами матерiалiв. Правила ввiчливостi та коректностi передбачають також посилання на джерело, з якого беруться матерiали.

Концепцiя Микола Кротенко Програмування Tebenko.com |  IT Martynuk.com
2003-2024 © Poezia.ORG

«Поезія та авторська пісня України» — Інтернет-ресурс для тих, хто відчуває внутрішню потребу у власному духовному вдосконаленні