укр       рус
Авторiв: 415, творiв: 44157, mp3: 334  
Архівні розділи: АВТОРИ (Персоналії) |  Дати |  Україномовний текстовий архiв |  Російськомовний текстовий архів |  Золотий поетичний фонд |  Аудiоархiв АП (укр+рос) |  Золотий аудiофонд АП |  Дискографiя АП |  Книги поетiв |  Клуби АП України |  Лiтоб'єднання України |  Лiт. газета ресурсу
пошук
вхiд для авторiв       логін:
пароль:  
Про ресурс poezia.org |  Новини редколегiї ресурсу |  Загальний архiв новин |  Новим авторам |  Редколегiя, контакти |  Потрiбно |  Подяки за допомогу та співробітництво
Пізнавальні та різноманітні корисні розділи: Аналiтика жанру |  Цікаві посилання |  Конкурси (лiтпремiї) |  Фестивалi АП та поезiї |  Літературна періодика |  Книга гостей ресурсу |  Найцiкавiшi проекти |  Афіша концертів (виступів) |  Iронiчнi картинки |  Цікавинки і новини звідусіль |  Кнопки (банери) ресурсу

Опубліковано: 2012.07.21
Роздрукувати твір

Андрій Соболєв

Балаклавская прощальная


                                                      Не отзываюсь о Родине лестно,
                                                      Мы все её хвалить забываем.
                                                      Но Родина начинается с места,
                                                      В котором рождаемся и умираем.



Южный берег вдохновлял меня,
Сколько песен сложено о нём.
Не припомню в своей жизни дня,
Чтобы я не воспевал свой дом.
Пел про город, что был мне, как друг,
Вспоминал родные имена.
А теперь чужое всё вокруг,
И чужая для меня страна.

Мне теперь на что тут посмотреть?
Чьи остались в городе следы?
И теперь о чём я буду петь,
Приезжая в город у воды?
Не сочту теперь я этажей,
И домов, что смотрятся в залив.
Неуютен город мой уже,
И не так уж город мой красив.

Я теперь боюсь и вспоминать
Его прежних улиц кружева.
Как теперь мой город называть?
И какие подбирать слова?
Мне не подобрать  приличных слов,
Только образ города встаёт.
И хозяин этих берегов,
От меня хороших слов не ждёт.

Что он сделал, тот хозяин, мне?
Что мне этот жёлто-синий флаг?
Я чужак в родной своей стране,
И на берегу родном своём чужак.
Яхтам отдан воинский причал,
Катеров по бухте суета.
Кто поверит, что тут флот стоял,
Флот подводный, этим не чета.

Мало кто тогда про город знал,
Даже те, кто проживал в Крыму.
Маскировка правила тут бал,
Погружая город мой во тьму.
Больше город мой не дружит с тьмой,
С грустью на огни его смотрю.
До свиданья, старый город мой,
Здравствуй - новому не говорю.

14.07.2012

2012
Севастополь-Киев.
© Андрій Соболєв
© музика: Андрій Соболєв
Текст вивірено і опубліковано автором

Всі права застережені, твір охороняється Законом України „Про авторське право і суміжні права”

Написати відгук в книгу гостей автора


Опублiкованi матерiали призначенi для популяризацiї жанру поезiї та авторської пiснi.
У випадку виникнення Вашого бажання копiювати цi матерiали з серверу „ПОЕЗIЯ ТА АВТОРСЬКА ПIСНЯ УКРАЇНИ” з метою рiзноманiтних видiв подальшого тиражування, публiкацiй чи публiчного озвучування аудiофайлiв прохання не забувати погоджувати всi правовi та iншi питання з авторами матерiалiв. Правила ввiчливостi та коректностi передбачають також посилання на джерело, з якого беруться матерiали.

Концепцiя Микола Кротенко Програмування Tebenko.com |  IT Martynuk.com
2003-2024 © Poezia.ORG

«Поезія та авторська пісня України» — Інтернет-ресурс для тих, хто відчуває внутрішню потребу у власному духовному вдосконаленні