укр       рус
Авторiв: 415, творiв: 44157, mp3: 334  
Архівні розділи: АВТОРИ (Персоналії) |  Дати |  Україномовний текстовий архiв |  Російськомовний текстовий архів |  Золотий поетичний фонд |  Аудiоархiв АП (укр+рос) |  Золотий аудiофонд АП |  Дискографiя АП |  Книги поетiв |  Клуби АП України |  Лiтоб'єднання України |  Лiт. газета ресурсу
пошук
вхiд для авторiв       логін:
пароль:  
Про ресурс poezia.org |  Новини редколегiї ресурсу |  Загальний архiв новин |  Новим авторам |  Редколегiя, контакти |  Потрiбно |  Подяки за допомогу та співробітництво
Пізнавальні та різноманітні корисні розділи: Аналiтика жанру |  Цікаві посилання |  Конкурси (лiтпремiї) |  Фестивалi АП та поезiї |  Літературна періодика |  Книга гостей ресурсу |  Найцiкавiшi проекти |  Афіша концертів (виступів) |  Iронiчнi картинки |  Цікавинки і новини звідусіль |  Кнопки (банери) ресурсу

Опубліковано: 2012.06.22
Роздрукувати твір

Євгенія Більченко

Масюня. Ангел.



Масюня не спит, не помню, какие сутки.
Она обитает в задних рядах маршрутки.

Опять позабыв на сдачу свои полушки,
Масюня живет на «Винстоне» и чекушке.

А в городе – Апокалипсис. Футболисты.
На лицах домов до срока желтеют листья.

Столица кипит в большом многоцветном чане:
Хохлушек снимают опытные датчане.

Со всех проводов стрекочут FM-сороки.
Растерянно смотрит в небо усталый рокер.

На голом асфальте в мареве бизнес-Сити
Масюня сидит и ждет, – что придет Спаситель.

Она понимает: ей – далеко не с ними.
Она ненавидит это смешное имя.

А также всех тех, кто смолоду, спьяну, сдуру
Ей шепчет на ухо: «Мася, хоть я – не Юра,

Тебя защищать я буду, как верный рыцарь», –
Масюня меняет улицы, чтоб укрыться.

А те всё твердят: «Лежал он в гробу со шрамом,
Где вскрытие было. Лысины вдоль. Но мама

Держалась достойно…» - суки, но шрам не зажил!
Кончайте его вскрывать по родным пейзажам!

Ведь рано ли, поздно – это должно случиться.
Масюнино сердце вспомнит: она – волчица.

И, злобно оскалив зубы, отступит стая.
На коках бомжей взойдет чистота святая.

Воскреснет Подол Вертинским и Харе Рамой.
На месте посмертных шрамов живые храмы

Воздвигнет Господь, целуя следы царапин;
И будет ребенок мамин ходить и папин;

И будет другое море под знаком Крысы,
Которое ты пошлешь ей, Мой Ангел Лысый.
                                                        22 июня 2012 г.

2012
© Євгенія Більченко
Текст вивірено і опубліковано автором

Всі права застережені, твір охороняється Законом України „Про авторське право і суміжні права”

Написати відгук в книгу гостей автора


Опублiкованi матерiали призначенi для популяризацiї жанру поезiї та авторської пiснi.
У випадку виникнення Вашого бажання копiювати цi матерiали з серверу „ПОЕЗIЯ ТА АВТОРСЬКА ПIСНЯ УКРАЇНИ” з метою рiзноманiтних видiв подальшого тиражування, публiкацiй чи публiчного озвучування аудiофайлiв прохання не забувати погоджувати всi правовi та iншi питання з авторами матерiалiв. Правила ввiчливостi та коректностi передбачають також посилання на джерело, з якого беруться матерiали.

Концепцiя Микола Кротенко Програмування Tebenko.com |  IT Martynuk.com
2003-2024 © Poezia.ORG

«Поезія та авторська пісня України» — Інтернет-ресурс для тих, хто відчуває внутрішню потребу у власному духовному вдосконаленні