укр       рус
Авторiв: 415, творiв: 44155, mp3: 334  
Архівні розділи: АВТОРИ (Персоналії) |  Дати |  Україномовний текстовий архiв |  Російськомовний текстовий архів |  Золотий поетичний фонд |  Аудiоархiв АП (укр+рос) |  Золотий аудiофонд АП |  Дискографiя АП |  Книги поетiв |  Клуби АП України |  Лiтоб'єднання України |  Лiт. газета ресурсу
пошук
вхiд для авторiв       логін:
пароль:  
Про ресурс poezia.org |  Новини редколегiї ресурсу |  Загальний архiв новин |  Новим авторам |  Редколегiя, контакти |  Потрiбно |  Подяки за допомогу та співробітництво
Пізнавальні та різноманітні корисні розділи: Аналiтика жанру |  Цікаві посилання |  Конкурси (лiтпремiї) |  Фестивалi АП та поезiї |  Літературна періодика |  Книга гостей ресурсу |  Найцiкавiшi проекти |  Афіша концертів (виступів) |  Iронiчнi картинки |  Цікавинки і новини звідусіль |  Кнопки (банери) ресурсу

Опубліковано: 2012.06.20
Роздрукувати твір

Євгенія Більченко

Монолог Бега

Тамаре Ивановне Рудь



                                             

Клеши, сигареты, тексты, чекушка, бесплатный сыр –
Вот всё, чем богат:
О большем никто меня не просил.
Бегу одиноким волком из тёплых чужих квартир,
Из песен, из душ, из жизней…
Бегу из последних сил.

Я слишком силён, чтоб верить в способность утешить боль.
И слишком ослаблен, чтобы держать эту боль в себе.
Свой некогда пышный «хаер» я жестко стригу под ноль
И ставлю крестом зарубки на пьяной больной судьбе.

Меняются маски, лица, вокзалы и поезда.
И город – уже не брат мне.
И Родина – не сестра.
Но кто-то с Улыбкой Мамы сидит на жаровне льда
И ждет меня, заготовив картошечку для костра.

Наверное, он способен хоть чем-то меня зажечь.
Наверное, он способен хоть как-нибудь мне помочь.
Но я всё бегу и, в Беге свою обретая речь,
Из жижи пустого полдня ныряю в густую ночь.

Трава зарастает солнцем. О звёздах грустит удод.
Клен прячется в лапах ели. И просит вода огня.
А тот, что с Улыбкой Мамы,
Сидит и чего-то ждет.
И я его жду:
Наверно, слабее, чем он – меня.

Наверное, он способен меня по себе обуть.
Наверное, он способен меня для себя спасти.
Но я всё бегу и, в Беге свою выражая суть,
Следы оставляю кровью на Млечном его пути.

Законы от бога Бега не вправе никто менять.
От Бега наш мир разрушен.
На Беге построен мир.
Я жду человека.
Очень.
Сильнее, чем он – меня,
Когда убегаю волком
Из тёплых чужих квартир.
                                        Херсон, 19 июня 2012 г.

2012
© Євгенія Більченко
Текст вивірено і опубліковано автором

Всі права застережені, твір охороняється Законом України „Про авторське право і суміжні права”

Написати відгук в книгу гостей автора


Опублiкованi матерiали призначенi для популяризацiї жанру поезiї та авторської пiснi.
У випадку виникнення Вашого бажання копiювати цi матерiали з серверу „ПОЕЗIЯ ТА АВТОРСЬКА ПIСНЯ УКРАЇНИ” з метою рiзноманiтних видiв подальшого тиражування, публiкацiй чи публiчного озвучування аудiофайлiв прохання не забувати погоджувати всi правовi та iншi питання з авторами матерiалiв. Правила ввiчливостi та коректностi передбачають також посилання на джерело, з якого беруться матерiали.

Концепцiя Микола Кротенко Програмування Tebenko.com |  IT Martynuk.com
2003-2024 © Poezia.ORG

«Поезія та авторська пісня України» — Інтернет-ресурс для тих, хто відчуває внутрішню потребу у власному духовному вдосконаленні