укр       рус
Авторiв: 415, творiв: 44153, mp3: 334  
Архівні розділи: АВТОРИ (Персоналії) |  Дати |  Україномовний текстовий архiв |  Російськомовний текстовий архів |  Золотий поетичний фонд |  Аудiоархiв АП (укр+рос) |  Золотий аудiофонд АП |  Дискографiя АП |  Книги поетiв |  Клуби АП України |  Лiтоб'єднання України |  Лiт. газета ресурсу
пошук
вхiд для авторiв       логін:
пароль:  
Про ресурс poezia.org |  Новини редколегiї ресурсу |  Загальний архiв новин |  Новим авторам |  Редколегiя, контакти |  Потрiбно |  Подяки за допомогу та співробітництво
Пізнавальні та різноманітні корисні розділи: Аналiтика жанру |  Цікаві посилання |  Конкурси (лiтпремiї) |  Фестивалi АП та поезiї |  Літературна періодика |  Книга гостей ресурсу |  Найцiкавiшi проекти |  Афіша концертів (виступів) |  Iронiчнi картинки |  Цікавинки і новини звідусіль |  Кнопки (банери) ресурсу

Опубліковано: 2007.01.25
Роздрукувати твір

Вiкторiя Тищенко

ГОРОД МЕРТВЕЦОВ (зеркальная поэма)

I

Мне снился город на изломе зренья.
Ларьки-комки. Щиты. Асфальт. Песок.
Изъеденный ртом метрополитена
набухших нервов земляной комок.

Спидометры зашкаленные мерсов,
кряхтенье «запорожцев», визги «вольв».
И в солнечном сплетенье перекрестков
многоколесый непрерывный вой.

И голоса…

II

      …ороговевший шепот
болотных губ. И щелочь щелок
глаз. Как картины Глазунова,
прохожие сосут с прожорством ламий
остатки закоптелого озона
и крови – на гарнир.
Ни тени, ни щербинки – шрамы
на лицах, лакированных «Garnier».
Над каждой башней электронный сонник
со строчкою бегущею: «Покойник
снится – жди от Природы перемен».
Технически высокие стенанья
доносятся с балконов, подворотен
с такою частотой, как будто кто-то
стучит по мертвым чашечкам колен.
И тянутся друг к другу кости бедер
с технически высокой частотою
и шепотом: «Еще! Еще! вот блин!»
Шасть по углам рефлексов шорох!
Мне снился город.

III

Младенцев синюшных рожают секс-бомбы
и вскармливают порошками.
А за окошком ликуют тромбоны –
девы разумные ноги поджали,
уши и губы заклеили, ваты,
как научили их мамы и папы,
чтобы из тряпок потертых – в пикапы.
А за окошком отголоски жизни,
намокшей ветки тонкая струна.
Это бессмысленным атавизмом
шерсть на лодыжке Природы – весна.
Вырвать весну из истлевшего горла!
Снился мне город…

IV

Садовник вырвал ножницы из ножен…
На пьедесталах стриженного сада
блестят, сияют Брюсов и Асадов.
А я ищу тебя, живого,
среди заплесневелых статуй.

Твои глаза живые… Воздух сжат
до точки. Как планета в глобус.
Дышу тобой. И губы и ладони
пушок на пояснице и живот
и… целую.

По городу без путеводных схем
мы бродим, заблудившись в лете.
Не замечая: мчатся кони Блед.
Они разглядывают не спеша наш смех,
как………………………….
Ты разжимаешь руку – мертвый.
Мне снился город…

V

На тротуаре мокром, без дыханья
лежу. Мелькают высохшие лица.
Доносится до мутного сознанья:
«Она жива! Куда глядит милиция?»
Увидел Он. За ноги поволок.
И милицейский жезл ввел между ног.

Зашил глаза. Сорвал лицо.
Я скоро встану – мертвецом.
Бесчисленные орды:
-- Своя! –
Мне снился город…

VI

                          Пробужденье.
Гляжу в окно… Щиты. Асфальт. Песок.
Изъеденный ртом метрополитена
набухших нервов земляной комок.

Спидометры зашкаленные мерсов,
кряхтенье «запорожцев», визги «вольв».
И в солнечном сплетенье перекрестков
многоколесый непрерывный вой.

И голоса…

1999
Киев

Эта поэма родилась после того, как я уже написала первую поэму "Город мертвецов". В определенный период жизни я уловила похожее настроение и захотела создать еще одно произведение. Эта поэма более известна, чем первая (так как первую поэму "Город мертвецов" я написала в 17 лет, недавно я первую поэму доработала, убрала технические огрехи").
Эта поэма ("Гррод мертвецов" -- зеркальная поэма) впервые опубликовала в моей книге "Город мертвецов", а также вошла в книгу "Чудеса"
Прошу обе поэмы считать самостоятельными произведениями

© Вiкторiя Тищенко
Текст вивірено і опубліковано автором

Всі права застережені, твір охороняється Законом України „Про авторське право і суміжні права”

Написати відгук в книгу гостей автора


Опублiкованi матерiали призначенi для популяризацiї жанру поезiї та авторської пiснi.
У випадку виникнення Вашого бажання копiювати цi матерiали з серверу „ПОЕЗIЯ ТА АВТОРСЬКА ПIСНЯ УКРАЇНИ” з метою рiзноманiтних видiв подальшого тиражування, публiкацiй чи публiчного озвучування аудiофайлiв прохання не забувати погоджувати всi правовi та iншi питання з авторами матерiалiв. Правила ввiчливостi та коректностi передбачають також посилання на джерело, з якого беруться матерiали.

Концепцiя Микола Кротенко Програмування Tebenko.com |  IT Martynuk.com
2003-2024 © Poezia.ORG

«Поезія та авторська пісня України» — Інтернет-ресурс для тих, хто відчуває внутрішню потребу у власному духовному вдосконаленні