укр       рус
Авторiв: 415, творiв: 44194, mp3: 334  
Архівні розділи: АВТОРИ (Персоналії) |  Дати |  Україномовний текстовий архiв |  Російськомовний текстовий архів |  Золотий поетичний фонд |  Аудiоархiв АП (укр+рос) |  Золотий аудiофонд АП |  Дискографiя АП |  Книги поетiв |  Клуби АП України |  Лiтоб'єднання України |  Лiт. газета ресурсу
пошук
вхiд для авторiв       логін:
пароль:  
Про ресурс poezia.org |  Новини редколегiї ресурсу |  Загальний архiв новин |  Новим авторам |  Редколегiя, контакти |  Потрiбно |  Подяки за допомогу та співробітництво
Пізнавальні та різноманітні корисні розділи: Аналiтика жанру |  Цікаві посилання |  Конкурси (лiтпремiї) |  Фестивалi АП та поезiї |  Літературна періодика |  Книга гостей ресурсу |  Найцiкавiшi проекти |  Афіша концертів (виступів) |  Iронiчнi картинки |  Цікавинки і новини звідусіль |  Кнопки (банери) ресурсу

Опубліковано: 2010.10.23
Роздрукувати твір

Ігор Федчишин

Дзвінок з минулого

«Ало! Ало!»  - кричу я в телефонний дріт.
«Ало!» пульсує кров в гарячих скронях.
І на чола морщинках видно піт,
І холодно від трубки у долонях.

Я запізнивсь на безміри часу,
Я не здігнав, хоч як і не старався.
І ось кричу, щосили я кричу,
Та світ уже за обрієм сховався.

Він уже там, в несяжній далині,
Зовсім не чує покликів булого.
Він не сказав, не мовив мені «Ні!»
Але і «Так!» сказати не позволив.

Бо він іде, як маятник, крізь час,
Бо він живе вже чимісь зовсім другим -
Його цікавить моди вищий клас,
Його вже цілком покорив Ванкувер.

І що йому отой простий дзвінок?
Дзвінок, що й розпізнати не вдалося.
Іще одна з нечитаних думок
Запуталась в ефірнім розголоссі.

Бо світ пішов незвідано вперед
І дивиться він набагато дальше,
А я не встиг!(Як той велосипед
Не може порівнятися із «PORSСHE».)

Бо я ще тут, а ви уже ось там!
Я тут, де глумляться над памяттю Поета,
Де в старих вивісках стоїть і шум, і гам,
А ви вже новії крізь тишину несете.

Відстав! І запізнився водночас
На ті неміряні хвилини, доби, роки,
Коли блукав в далечині від вас
І думав, що роблю в майбутнє кроки.

От і не встиг! Й дзвоню із давнини,
З минулого далекого в прийдешнє.
А ви й не чули слів мої вини,
А ви й не чули чи сказав я лишнє.

Ефір шумить, живе прийдешнім днем,
Мобільні оператори сваряться,
І інтернет горить швидким вогнем -
А я із трубкою в минулому зостався!


13.02.2010p.

2010
© Ігор Федчишин (Борода)
Текст вивірено і опубліковано автором

Всі права застережені, твір охороняється Законом України „Про авторське право і суміжні права”

Написати відгук в книгу гостей автора


Опублiкованi матерiали призначенi для популяризацiї жанру поезiї та авторської пiснi.
У випадку виникнення Вашого бажання копiювати цi матерiали з серверу „ПОЕЗIЯ ТА АВТОРСЬКА ПIСНЯ УКРАЇНИ” з метою рiзноманiтних видiв подальшого тиражування, публiкацiй чи публiчного озвучування аудiофайлiв прохання не забувати погоджувати всi правовi та iншi питання з авторами матерiалiв. Правила ввiчливостi та коректностi передбачають також посилання на джерело, з якого беруться матерiали.

Концепцiя Микола Кротенко Програмування Tebenko.com |  IT Martynuk.com
2003-2024 © Poezia.ORG

«Поезія та авторська пісня України» — Інтернет-ресурс для тих, хто відчуває внутрішню потребу у власному духовному вдосконаленні