укр       рус
Авторiв: 415, творiв: 44153, mp3: 334  
Архівні розділи: АВТОРИ (Персоналії) |  Дати |  Україномовний текстовий архiв |  Російськомовний текстовий архів |  Золотий поетичний фонд |  Аудiоархiв АП (укр+рос) |  Золотий аудiофонд АП |  Дискографiя АП |  Книги поетiв |  Клуби АП України |  Лiтоб'єднання України |  Лiт. газета ресурсу
пошук
вхiд для авторiв       логін:
пароль:  
Про ресурс poezia.org |  Новини редколегiї ресурсу |  Загальний архiв новин |  Новим авторам |  Редколегiя, контакти |  Потрiбно |  Подяки за допомогу та співробітництво
Пізнавальні та різноманітні корисні розділи: Аналiтика жанру |  Цікаві посилання |  Конкурси (лiтпремiї) |  Фестивалi АП та поезiї |  Літературна періодика |  Книга гостей ресурсу |  Найцiкавiшi проекти |  Афіша концертів (виступів) |  Iронiчнi картинки |  Цікавинки і новини звідусіль |  Кнопки (банери) ресурсу

Опубліковано: 2010.08.24
Роздрукувати твір

Свiтлана-Майя Залiзняк

Про пані Гераськіну, лад і лід


Вона стрічала на дивані –
Стара, безрадісна, чужа.
Її племінниця Сніжана
Нас обдивилась, наче жаб.
„Ви - хто? Чому не подзвонили?..”
Мій син у крісло радо сів.
Пакет із мушлями - на килим,
Що в юнь мою так янтарів...

Ми вгамували чаєм спрагу.
Розкуштували виноград...
Гераськіна просила страдно:”
Сніжанко, люба, не вмирай!
Я не дійду вже до пательні,
Не обірву в саду інжир...”
Ночіло... Все було пастельним.
На блюдці м”якли масло, сир...
З картини зорила онука.
Волосся – персиковий сік.
Сюди не чутно моря. Смуток.
Тут догоряє жінки вік...
Вона для Юри шила чепчик,
Сорочку з котиком рудим.
Вона не встигла тихо вмерти
Серед пігулок і світлин.

З десяток слоїків на таці
Дзенькочуть вперто, як набат...
„Піти б отак в „Марат” на танці!..”-
Півусміх блідо розквіта.
Син ходунки приніс хороші.
До себе у Місхор везе...
Я довго бути там не можу:
Й онуки шумні, й пекінес...
Кричать:"До себе йди, бабусю..."
А йдуть зі школи – забіжать...
А ти, моя подружко, Люсю...
Тебе ніхто не зобижа?”

Моя свекруха тихо встала.
„Та ні... Живу собі... Бувай!
Іще зайти б мені до Алли...
Спасибі за сирок і чай...”

Суха Сніжана в коридорі
Мені шепнула у плече:
„У Ялті всі біжать на море!
А вам побачитись пече?”

- Не вперше бачу жінку-кригу...-
Ковтнула я рахат-лукум.
Я вам лишу на пам”ять книгу.
Тут про Герасима й Муму.
Ви ж із Росії? У хуртечу
Поплачте, хай розтане лід.
Мене пекла із Криму втеча.
А море вічне! Море... ві...

Вона не вклякла на порозі.
У сутінь біло попливла,
Щоб запевняти, лити сльози:
„Я ж усьому даю тут лад!
Я – дальня родичка. Чужинка...
Не ради спадку... Хліб і сіль...”

Вже - сорок сім. Грядуть обжинки...
Зітхаю.
                 Йду...
                               Ловлю таксі...




серпень 2010
Ялта - Полтава

2010
© Свiтлана-Майя Залiзняк
Текст вивірено і опубліковано автором

Всі права застережені, твір охороняється Законом України „Про авторське право і суміжні права”

Написати відгук в книгу гостей автора


Опублiкованi матерiали призначенi для популяризацiї жанру поезiї та авторської пiснi.
У випадку виникнення Вашого бажання копiювати цi матерiали з серверу „ПОЕЗIЯ ТА АВТОРСЬКА ПIСНЯ УКРАЇНИ” з метою рiзноманiтних видiв подальшого тиражування, публiкацiй чи публiчного озвучування аудiофайлiв прохання не забувати погоджувати всi правовi та iншi питання з авторами матерiалiв. Правила ввiчливостi та коректностi передбачають також посилання на джерело, з якого беруться матерiали.

Концепцiя Микола Кротенко Програмування Tebenko.com |  IT Martynuk.com
2003-2024 © Poezia.ORG

«Поезія та авторська пісня України» — Інтернет-ресурс для тих, хто відчуває внутрішню потребу у власному духовному вдосконаленні