укр       рус
Авторiв: 415, творiв: 44153, mp3: 334  
Архівні розділи: АВТОРИ (Персоналії) |  Дати |  Україномовний текстовий архiв |  Російськомовний текстовий архів |  Золотий поетичний фонд |  Аудiоархiв АП (укр+рос) |  Золотий аудiофонд АП |  Дискографiя АП |  Книги поетiв |  Клуби АП України |  Лiтоб'єднання України |  Лiт. газета ресурсу
пошук
вхiд для авторiв       логін:
пароль:  
Про ресурс poezia.org |  Новини редколегiї ресурсу |  Загальний архiв новин |  Новим авторам |  Редколегiя, контакти |  Потрiбно |  Подяки за допомогу та співробітництво
Пізнавальні та різноманітні корисні розділи: Аналiтика жанру |  Цікаві посилання |  Конкурси (лiтпремiї) |  Фестивалi АП та поезiї |  Літературна періодика |  Книга гостей ресурсу |  Найцiкавiшi проекти |  Афіша концертів (виступів) |  Iронiчнi картинки |  Цікавинки і новини звідусіль |  Кнопки (банери) ресурсу

Опубліковано: 2010.08.10
Роздрукувати твір

Євгенія Більченко

Моя романтическая

Поэтам Андрею Мединскому и Анне Малигон

Над Поскотенкой – звезды. Они пахнут Крымом и Ворзелем.
Их незрячие слезы ложатся в густую траву…
Я не помню, какого я пола, какого я возраста,
Как давно, где и с кем я на этой планете живу.

Одиночество душу ласкает, как музыка Штрауса;
Оно нежное – нерасторопное счастье мое.
А какая-та девочка держит за хвост Микки Мауса:
Он смеется, и плачет, придурок, и любит ее.

Аппетитные формы подольской нимфетки раскрашенной
Продолжают меня удивлять – и слегка умилять…
Увезите к прабабушке, в город Оранжевой Ратуши:
Ей еще неизвестно, что внучка – «богемная блядь».

Мы – романтики, то есть на старости лет – маразматики.
Береги свою Музу, поэт, и за крылья лови!
Я вас с ней нарисую в изысканных греческих мантиях:
Вы идете в обнимку, как два логотипа любви.

И так хочется верить, что главное в нас не потеряно,
Что цепочка с крестом и струна нам заменят петлю;
Что, и с содранной кожей, узнает меня по артериям
Человек (или волк?), на весь космос скулящий: «Люблю!».

Только мне не помочь. Я уеду в свою Индонезию –
В город, рядом с которым не строит никто города...
Там я буду белить мотыльков – и отдамся поэзии,
Как траве отдается подбитая ветром звезда.
                                                       
                                                                                10 августа 2010 г.

2010
Киев
© Євгенія Більченко
Текст вивірено і опубліковано автором

Всі права застережені, твір охороняється Законом України „Про авторське право і суміжні права”

Написати відгук в книгу гостей автора


Опублiкованi матерiали призначенi для популяризацiї жанру поезiї та авторської пiснi.
У випадку виникнення Вашого бажання копiювати цi матерiали з серверу „ПОЕЗIЯ ТА АВТОРСЬКА ПIСНЯ УКРАЇНИ” з метою рiзноманiтних видiв подальшого тиражування, публiкацiй чи публiчного озвучування аудiофайлiв прохання не забувати погоджувати всi правовi та iншi питання з авторами матерiалiв. Правила ввiчливостi та коректностi передбачають також посилання на джерело, з якого беруться матерiали.

Концепцiя Микола Кротенко Програмування Tebenko.com |  IT Martynuk.com
2003-2024 © Poezia.ORG

«Поезія та авторська пісня України» — Інтернет-ресурс для тих, хто відчуває внутрішню потребу у власному духовному вдосконаленні