укр       рус
Авторiв: 415, творiв: 44155, mp3: 334  
Архівні розділи: АВТОРИ (Персоналії) |  Дати |  Україномовний текстовий архiв |  Російськомовний текстовий архів |  Золотий поетичний фонд |  Аудiоархiв АП (укр+рос) |  Золотий аудiофонд АП |  Дискографiя АП |  Книги поетiв |  Клуби АП України |  Лiтоб'єднання України |  Лiт. газета ресурсу
пошук
вхiд для авторiв       логін:
пароль:  
Про ресурс poezia.org |  Новини редколегiї ресурсу |  Загальний архiв новин |  Новим авторам |  Редколегiя, контакти |  Потрiбно |  Подяки за допомогу та співробітництво
Пізнавальні та різноманітні корисні розділи: Аналiтика жанру |  Цікаві посилання |  Конкурси (лiтпремiї) |  Фестивалi АП та поезiї |  Літературна періодика |  Книга гостей ресурсу |  Найцiкавiшi проекти |  Афіша концертів (виступів) |  Iронiчнi картинки |  Цікавинки і новини звідусіль |  Кнопки (банери) ресурсу

Опубліковано: 2010.07.12
Роздрукувати твір

Ольга Брагіна

***

Сидеть за барною стойкой, давиться клубами дыма из расстроенных легких своих соседей по моде пятидесятых. Мне пишут, что наша страна стыдна, я, кажется, нелюдима, о маленьких радостях или плохих зарплатах, о том, что как он любил – погубил, три ярда до остановки, а ты со своими набойками не доплетешься просто, тебе нужны гарантии, оковы или подковки,  расширенье пространства любви и пилюли роста. Нет, всё разнесенное по этим рубрикам возродится, станет холстом, и больше не будешь думать: “What am I doing in such disorder?”, носить в своей сумочке предначертаний том, и всё, что потом, в вершках или корнеплоде. Из всего вышесказанного может последовать, что ты был совсем другим, мы уже не болим, и кормить тебя профитролем -  сплошное ребячество, всё поглощает дым, сердцем родным, шоколадным, как пражский голем, можно играть в рулетку, прострелишь – нет, или растает раньше, чем съесть придется, температура хранения – не секрет, минус шестнадцать, масленка на дне колодца. Как хорошо, что мы уже не болим, а просто молчим, соленья едим с приправой, и говорят – лопоухий ты Белый Бим, лучше тебя стереть, и одною правой кем-нибудь, стойким солдатиком, олово в горло лить, нужно ведь жить, а не просто смотреть в колодцы. Нужно решить, куда поведет их нить, бросить в пустыне где-нибудь, где придется. Нужно решить, что теперь мы просто друзья, домашние рыбки или братья и сестры, и не разбить аквариум, и говорить нельзя, но отрывного календаря охвостья совсем не просто бросить вот так, оставить на стенке, надежды себя лишить, мерить другим расстоянием линзу дверных проемов. Я наконец-то выжила и научилась шить, и на стене маркизою снежно мерцает Сомов.

2010
© Ольга Брагіна
Текст вивірено і опубліковано автором

Всі права застережені, твір охороняється Законом України „Про авторське право і суміжні права”

Написати відгук в книгу гостей автора


Опублiкованi матерiали призначенi для популяризацiї жанру поезiї та авторської пiснi.
У випадку виникнення Вашого бажання копiювати цi матерiали з серверу „ПОЕЗIЯ ТА АВТОРСЬКА ПIСНЯ УКРАЇНИ” з метою рiзноманiтних видiв подальшого тиражування, публiкацiй чи публiчного озвучування аудiофайлiв прохання не забувати погоджувати всi правовi та iншi питання з авторами матерiалiв. Правила ввiчливостi та коректностi передбачають також посилання на джерело, з якого беруться матерiали.

Концепцiя Микола Кротенко Програмування Tebenko.com |  IT Martynuk.com
2003-2024 © Poezia.ORG

«Поезія та авторська пісня України» — Інтернет-ресурс для тих, хто відчуває внутрішню потребу у власному духовному вдосконаленні