укр       рус
Авторiв: 415, творiв: 44153, mp3: 334  
Архівні розділи: АВТОРИ (Персоналії) |  Дати |  Україномовний текстовий архiв |  Російськомовний текстовий архів |  Золотий поетичний фонд |  Аудiоархiв АП (укр+рос) |  Золотий аудiофонд АП |  Дискографiя АП |  Книги поетiв |  Клуби АП України |  Лiтоб'єднання України |  Лiт. газета ресурсу
пошук
вхiд для авторiв       логін:
пароль:  
Про ресурс poezia.org |  Новини редколегiї ресурсу |  Загальний архiв новин |  Новим авторам |  Редколегiя, контакти |  Потрiбно |  Подяки за допомогу та співробітництво
Пізнавальні та різноманітні корисні розділи: Аналiтика жанру |  Цікаві посилання |  Конкурси (лiтпремiї) |  Фестивалi АП та поезiї |  Літературна періодика |  Книга гостей ресурсу |  Найцiкавiшi проекти |  Афіша концертів (виступів) |  Iронiчнi картинки |  Цікавинки і новини звідусіль |  Кнопки (банери) ресурсу

Опубліковано: 2009.06.26
Роздрукувати твір

Євгенія Джен Баранова

Телефонограмм

Телефонные баллады одинаковы.
Я пролистываю память: то ли? так ли?
Всё спасенное похоже на Иакова.
Всё погибшее похоже на спектакль.

                                             (Вместо эпиграфа)




(переговорный)



Я листаю тебя. Листаю!
Так листают — слова и листья.
Так листают — листы и дали.
Так по снегу походкой лисьей

отпечатывают печали.

— Ты любила меня?
— Едва ли.
— Ты простила меня?
— Не слышу.


Телефонная трубка:
Тише!
Ты не смей выдавать обиды,
Ты не смей говорить...



— ...А Лида

поменяла уже восьмого... (*)



(Ненавижу все это!)


— ...Рома,

а когда ты приедешь к маме?... (**)


— Замолчите!
— Молчите сами!

Посредине гудков и будок,
каблуков,
кошельков,
покупок,
посреди чужеродной пыли
я листаю тебя — навылет!


(мобильный)

— Почему ты молчишь?
— Так. Просто.
— Ты не хочешь...

(словами льёт.

А внутри - ледяная россыпь:
почему,
почему — её?)

— Почему?
— Я ошибся...
— Хватит!
— Я люблю тебя. Я — твоё.

Тишина.
И по трубке каплет
надоевшее всем враньё.


(домашний)

Перезванивает.
— Простите,
можно Женю?
— Уже нельзя.
Посреди телефонных нитей
потерялась.

— А если я...
— Перестаньте звонить! Мне больно.

Больно!
Больно!

— А мы могли б...

— Убирайся.
Я всем довольна.

И короткое:
пиииииииииип



(послезвоние)

Звонки — закончились.
Стихи — закончатся.
Осталась память
и оди-
ночество.
Осталась память
и ожи-
дание.

- Не надо...

- Надо!

Привычка давняя.

-Не_надо!
-Надо!

привычка древняя!
Единым адом -

в едино-
временье!

Единой нитью
навеки связаны.
Звонки — звоните!
Стихи - приказаны.



Около 14 января 2006 года



Примечания.

(*) — голос из кабинки 7.

(**) — голос из кабинки 9.

2006
© Євгенія Баранова
Текст вивірено і опубліковано автором

Всі права застережені, твір охороняється Законом України „Про авторське право і суміжні права”

Написати відгук в книгу гостей автора


Опублiкованi матерiали призначенi для популяризацiї жанру поезiї та авторської пiснi.
У випадку виникнення Вашого бажання копiювати цi матерiали з серверу „ПОЕЗIЯ ТА АВТОРСЬКА ПIСНЯ УКРАЇНИ” з метою рiзноманiтних видiв подальшого тиражування, публiкацiй чи публiчного озвучування аудiофайлiв прохання не забувати погоджувати всi правовi та iншi питання з авторами матерiалiв. Правила ввiчливостi та коректностi передбачають також посилання на джерело, з якого беруться матерiали.

Концепцiя Микола Кротенко Програмування Tebenko.com |  IT Martynuk.com
2003-2024 © Poezia.ORG

«Поезія та авторська пісня України» — Інтернет-ресурс для тих, хто відчуває внутрішню потребу у власному духовному вдосконаленні