укр       рус
Авторiв: 415, творiв: 44153, mp3: 334  
Архівні розділи: АВТОРИ (Персоналії) |  Дати |  Україномовний текстовий архiв |  Російськомовний текстовий архів |  Золотий поетичний фонд |  Аудiоархiв АП (укр+рос) |  Золотий аудiофонд АП |  Дискографiя АП |  Книги поетiв |  Клуби АП України |  Лiтоб'єднання України |  Лiт. газета ресурсу
пошук
вхiд для авторiв       логін:
пароль:  
Про ресурс poezia.org |  Новини редколегiї ресурсу |  Загальний архiв новин |  Новим авторам |  Редколегiя, контакти |  Потрiбно |  Подяки за допомогу та співробітництво
Пізнавальні та різноманітні корисні розділи: Аналiтика жанру |  Цікаві посилання |  Конкурси (лiтпремiї) |  Фестивалi АП та поезiї |  Літературна періодика |  Книга гостей ресурсу |  Найцiкавiшi проекти |  Афіша концертів (виступів) |  Iронiчнi картинки |  Цікавинки і новини звідусіль |  Кнопки (банери) ресурсу

Опубліковано: 2009.03.12
Роздрукувати твір

Ольга Брагіна

Зеленая кружевная перчатка

Меня зовут Вера, я верю в Блока с двенадцати до четырех утра, даже сила тока и напряжение в этой сети устремляется в никуда. Мой рост сто семьдесят три сантиметра, я сижу в «Шоколаднице» с Мартой Кетро, пью чай и в себе открываю недра, тонально блестит руда. Пишу тебе с Мартиного лэптопа: «Не думай, что это почти Европа, могла бы стать я кустом жасмина (перечеркнуть «укропа») в театре Но. Себя краду я здесь то и дело, мигает лампочка – всё сгорело, в каком кругу, где бело и бело, застрял давно. Читаю письма – следы санскрита, скучаю в пригоршне общепита, не от любви, но всё крепко сбито, уйди в себя, потом, вернувшись, открой мне двери – я засыпаю с кровавой Мэри, мигает лампочка – мы сгорели, себя любя.

Вере Павловне снится десятый сон – с двенадцати до четырех утра в «Шоколаднице» с Мартой Кетро, вдруг заходит она – Незнакомка с посохом из ливанского кедра (нет, посох ей не идет), сидит за соседним столиком, перья павлина колышутся – сила ветра в этом районе слишком значительна, пламя стирает лёд. Вера Павловна пишет с Мартиного лэптопа, и завтра под вальсы Шнитке черкну пару слов ей – держаться на нитке, страницы листать и летать. А вот примечание о Незнакомке, здесь мелким шрифтом на самой кромке, но звуки трения слишком громки, молчание – благодать.

А я та самая Незнакомка, редактор текста, пишите громко («дышите громко» сказать хотела apres moi). Они сидят здесь – табак и дьявол, и кто здесь правил, без этих правил не быть им рядом, но я купила на них права. Я сижу здесь с ливанским кедром, Вера блуждает по темным недрам, а тот, кого назвать невозможно, пишет и спит. А завтра кто-то из них проснется, и к новому миру прикоснется, себя потеряет, потом найдется, the morn will come and the meat.



2009
© Ольга Брагіна
Текст вивірено і опубліковано автором

Всі права застережені, твір охороняється Законом України „Про авторське право і суміжні права”

Написати відгук в книгу гостей автора


Опублiкованi матерiали призначенi для популяризацiї жанру поезiї та авторської пiснi.
У випадку виникнення Вашого бажання копiювати цi матерiали з серверу „ПОЕЗIЯ ТА АВТОРСЬКА ПIСНЯ УКРАЇНИ” з метою рiзноманiтних видiв подальшого тиражування, публiкацiй чи публiчного озвучування аудiофайлiв прохання не забувати погоджувати всi правовi та iншi питання з авторами матерiалiв. Правила ввiчливостi та коректностi передбачають також посилання на джерело, з якого беруться матерiали.

Концепцiя Микола Кротенко Програмування Tebenko.com |  IT Martynuk.com
2003-2024 © Poezia.ORG

«Поезія та авторська пісня України» — Інтернет-ресурс для тих, хто відчуває внутрішню потребу у власному духовному вдосконаленні