укр       рус
Авторiв: 415, творiв: 44155, mp3: 334  
Архівні розділи: АВТОРИ (Персоналії) |  Дати |  Україномовний текстовий архiв |  Російськомовний текстовий архів |  Золотий поетичний фонд |  Аудiоархiв АП (укр+рос) |  Золотий аудiофонд АП |  Дискографiя АП |  Книги поетiв |  Клуби АП України |  Лiтоб'єднання України |  Лiт. газета ресурсу
пошук
вхiд для авторiв       логін:
пароль:  
Про ресурс poezia.org |  Новини редколегiї ресурсу |  Загальний архiв новин |  Новим авторам |  Редколегiя, контакти |  Потрiбно |  Подяки за допомогу та співробітництво
Пізнавальні та різноманітні корисні розділи: Аналiтика жанру |  Цікаві посилання |  Конкурси (лiтпремiї) |  Фестивалi АП та поезiї |  Літературна періодика |  Книга гостей ресурсу |  Найцiкавiшi проекти |  Афіша концертів (виступів) |  Iронiчнi картинки |  Цікавинки і новини звідусіль |  Кнопки (банери) ресурсу

Опубліковано: 2009.01.09
Роздрукувати твір

Ігор Павлюк

***

Мені золоте вже це срібло останнього снігу.
Мені вже струною ця скіфська різка тятива.
Як вовк вересневий, линяє Дніпро міднокригий,
І вирію хочуть глибокі гортанні слова.

Що скажеш словами про зорі, про вітер, про рибу,
Коли вони дзвінко мовчать – але знають про все?
Із юною відьмою в темній поліській колибі
Знаходити сенс...

Ще хочеться слави...
Щоб раєм платити за неї!
Ще хочеться сливи...

Побачити Той світ у сні.
Для всіх написати щемливо-сумну епопею –
І щоби навічно.
І щоби на білім коні...

Допоки десь куля сумує за нашою кров’ю,
Щоб встигнути меду, полинного меду життя,
Ізвідки я вийшов, – туди ж, і... тоді ж і прийшов я:
Додому, Додому – хоч добре було б у гостях,
Де сад задихався від синього цвіту безмежжя,
А крик журавлиний нагадував плач немовлят.

Іскрилась душа – як у вересні шкура ведмежа.
Летіла й крутилась жаканом гаряча Земля.

Брати наші менші –
Звірюги –
Дивилися в себе.
Знайшовши там Бога,
Пускали сльозу до зорі.
Бо ж ласки і болі –
Як смуги крилатої зебри –
Як соки соснові
На сніжній кленовій корі,
Які ми ковтали зі смаком
По краплі гарячій,
Бляшанки від «Cola»
Зім’явши коли-не-коли.

Ніч – вбита ворона –
На сніжному полі закряче,
Що й ми тут вмирали
Так жилисто,
Наче жили...

2009
© Ігор Павлюк
Текст вивірено і опубліковано автором

Всі права застережені, твір охороняється Законом України „Про авторське право і суміжні права”

Написати відгук в книгу гостей автора


Опублiкованi матерiали призначенi для популяризацiї жанру поезiї та авторської пiснi.
У випадку виникнення Вашого бажання копiювати цi матерiали з серверу „ПОЕЗIЯ ТА АВТОРСЬКА ПIСНЯ УКРАЇНИ” з метою рiзноманiтних видiв подальшого тиражування, публiкацiй чи публiчного озвучування аудiофайлiв прохання не забувати погоджувати всi правовi та iншi питання з авторами матерiалiв. Правила ввiчливостi та коректностi передбачають також посилання на джерело, з якого беруться матерiали.

Концепцiя Микола Кротенко Програмування Tebenko.com |  IT Martynuk.com
2003-2024 © Poezia.ORG

«Поезія та авторська пісня України» — Інтернет-ресурс для тих, хто відчуває внутрішню потребу у власному духовному вдосконаленні